Мінеральна вода багата корисними речовинами, містить залізо, кальцій, натрій, магній, фтор, гідрокарбонати

Лікувальними мінеральними водами називаються Природні води, які містять у великих кількостях ті чи інші мінеральні речовини, різні гази — вуглекислоту, сірководень, азот і ін. — або володіють якими-небудь унікальними властивостями — радіоактивністю, температурою і т. д. завдяки цим властивостям мінеральні води здатні надавати на організм людини лікувальну дію, що відрізняється від дії звичайної води.

Мінеральні води утворюються на великій глибині в надрах землі з атмосферних опадів. Проходячи через гірські породи, атмосферна волога розчиняє і вилуговує різні хімічні речовини, насичується газами, а якщо по шляху зустрічаються радіоактивні елементи, то вода збагачується їх ізотопами. В результаті утворюється той чи інший тип лікувальної води.

Лікувальна дія мінеральних вод

Дія мінеральних вод визначається складом входять в них елементів і хімічних сполук. Це хлор, сульфати, гідрокарбонати, калій, натрій, кальцій, магній, іноді — залізо і алюміній. Серед мінеральних вод особливу цінність мають води, що містять гідрокарбонат (НСО3).

• Хлор-впливає на видільну функцію нирок
• Сульфат в поєднанні з кальцієм, натрієм або магнієм здатний знижувати шлункову секрецію і її активність.
• Гідрокарбонат-стимулює секреторну діяльність шлунка.
• Калій і натрій-підтримують необхідний тиск в тканинних і міжтканинних рідинах організму. Калій впливає на зміни в серці і центральній нервовій системі, натрій затримує воду в організмі.
• Кальцій-здатний посилювати скоротливу силу серцевого м’яза, підвищує імунітет, має протизапальну дію, зневоднює організм, впливає на ріст кісток. Гарячі кальцієві води допомагають при виразковій хворобі шлунка і гастриті.
• Магній-добре засвоюється організмом, сприяє зменшенню спазмів жовчного міхура, знижує рівень холестерину в крові, благотворно впливає на нервову систему.

У мінеральних водах міститься багато мікроелементів, також необхідних для життєдіяльності організму

• Йод-активізує функцію щитовидної залози, бере участь в процесах розсмоктування і відновлення.
• Бром-підсилює гальмівні процеси, нормалізує функцію кори головного мозку.
• Фтор-нестача фтору в організмі призводить до руйнування кісток, зокрема зубів.
• Марганець-сприятливо впливає на статевий розвиток, підсилює обмін білків.
• Мідь-допомагає залозу переходити в гемоглобін.
• Залізо-входять в структуру гемоглобіну, його недолік в організмі призводить до анемії.

Найчастіше в мінеральних водах зустрічаються вуглекислота і сірководень.

Вуглекислі мінеральні води діють на обмін речовин в організмі, покращуючи його. Всмокталася з шлунково-кишкового тракту вуглекислота підсилює дихальну діяльність, підвищує тонус м’язів.

Сірководневі мінеральні води використовують в основному у вигляді ванн. Сірководень позитивно діє на судини, центральну нервову систему. Він також впливає на залози, що виділяють гормони: наднирники, гіпофіз, щитовидну залозу.

Класифікація мінеральних вод

По температурі мінеральні води діляться на Холодні (нижче 20°з), теплі (20-35°з), гарячі (35-42°з), дуже гарячі (вище 42°з). У гарячих водах більше розчинено солей, по менше газів, в холодних — навпаки.

Лікувальні мінеральні води зазвичай мають нейтральну або лужне середовище (рН=6,8-8,5). Потрапляючи в порожнину шлунка, а потім кишечника, вони змінюють їх власне середовище, в результаті чого впливають на активність травних ферментів.

За хімічним складом мінеральні води поділяють на наступні види

Гідрокарбонатні натрієвого складу (лужні).

Ці води підвищують лужні резерви організму. Під їх впливом в організмі зменшується вміст водневих іонів. Лужні води нормалізують роботу шлунка, їх застосовують в основному для лікування гастритів з підвищеними секрецією і кислотністю шлункового соку, в цьому випадку їх слід застосовувати за 1,5-2 години до їди. Допомагають ці води і при захворюваннях печінки, зокрема, для лікування дискінезії жовчовивідних шляхів, а також для виведення слизу з усього шлунково-кишкового тракту. Використовують лужні води і для лікування подагри, цукрового діабету, різних інфекційних захворювань. До гідрокарбонатним натрієвим водам відносяться мінеральні води типу Сулинка.

Гідрокарбонатно-кальцієво-магнієві води.

Впливають на білковий, жировий, вуглеводний обміни. Їх застосовують при хронічних запаленнях шлунка, кишечника і печінки, виразковій хворобі, ожирінні і цукровому діабеті.

Гідрокарбонатно-хлоридно-натрієві води (соляно-лужні).

Ці води можна рекомендувати для хворих з підвищеною і зниженою секрецією шлункового соку. Застосовують їх при хронічних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, дискінезії жовчовивідних шляхів, хронічних захворюваннях печінки і жовчного міхура, порушення обміну речовин. Сприятливу дію вони надають при ожирінні, подагрі, цукровому діабеті. Приймати їх до їжі не рекомендується їх пити при захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів.

Хлоридні води натрієвого складу

Ці води стимулюють відділення шлункового соку. Вони застосовуються при захворюваннях шлунка зі зниженою секрецією шлункового соку. Приймати їх в цьому випадку треба за 10-15 хвилин до їди. При набряках різного походження ці води протипоказані, не рекомендуються вони і при підвищеній кислотності шлункового соку, захворюваннях нирок, вагітності, алергії.

Хлоридно-кальцеві води

Знижують проникність стінок судин, надають кровоспинну дію, посилюють виділення сечі, покращують функцію печінки, сприятливо впливають на нервову систему.

Сульфатні води

Ці води є жовчогінними і проносними. Їх застосовують при захворюваннях печінки і жовчовивідних шляхів, при ожирінні і діабеті.

Хлоридно-сульфатні води

Мають жовчогінну і послаблюючу дію. Їх використовують при захворюваннях шлунка з недостатньою секрецією шлункового соку, при одночасному ураженні печінки і жовчовивідних шляхів. Пити хлоридно-сульфатні води треба за 10-15 хвилин до їди.

Гідрокарбонатно-сульфатні води

Мають дію, що гальмує шлункову секрецію, є жовчогінними і проносними. Прийом цих вод покращує жовчоутворення і роботу підшлункової залози. Застосовують їх при гастритах з підвищеною кислотністю, при виразковій хворобі і при захворюваннях печінки. Пити їх треба за 1,5-2 години до прийому їжі.

Води складного складу

До цього типу відноситься більшість мінеральних вод. Завдяки своєму складному складу, вони надають багатогранне дію на організм. Посилення або зменшення їх дії залежить від методики прийому.

Правила застосування мінеральних вод

Кількість мінеральної води, прийнятої за 1 раз, коливається в широких межах, що залежать насамперед від характеру захворювання, від складу води і її загальної мінералізації. Найчастіше рекомендують пити теплі води (31-40 ° C). Але температура прийнятої води може залежати і від захворювання.

• При хронічних гастритах і виразковій хворобі шлунка, холециститах, жовчнокам’яній хворобі Показані гарячі води.
• При спазмах кишечника і проносі треба пити гарячу воду.
• При запорах слід приймати холодні Мінеральні Води, вони викликають послаблення кишечника.
• При підвищеній секреції і кислотності шлункового соку воду слід пити підігрітою.

Увага! При захворюваннях печінки і жовчного міхура холодну воду пити не можна.

Залежно від часу прийому води її дія може бути різним. Мінеральну воду слід приймати до їди, під час або після прийому їжі. Найчастіше рекомендується прийом коди натщесерце, ко при деяких захворюваннях, наприклад при проносі, пити воду натщесерце не рекомендується.

• Якщо порушена моторика шлунка, то воду треба приймати за 2,5 години до їжі.
• При підвищеній кислотності шлункового соку воду слід пити за 1-1,5 години до їди.
• Для активізації діяльності травних залоз мінеральну воду треба приймати за 15-20 хвилин до прийому їжі.
• При печії і больовому синдромі в шлунку слід пити лужні води Єсентуки, Боржомі після їжі по 0,25-0,3 склянки через кожні 15 хвилин.
• При підвищеній секреції шлункового соку воду можна приймати під час їжі.
• Мінеральні Води можна приймати від 4 до 6 тижнів, не більше.
• У домашніх умовах курс питного лікування зазвичай становить 30-35 днів.

Увага! Занадто тривале вживання лікувальної води може привести до порушення мінерального обміну в організмі.

Майже при всіх захворюваннях пити мінеральну воду потрібно повільно, невеликими ковточками, але при виразці шлунка і підвищеної кислотності шлункового соку воду слід пити великими ковтками.

Лікування мінеральною водою несумісне з прийомом алкоголю (навіть пива). По можливості слід уникати і куріння, так як нікотин — сильнодіючий подразник, його дія протилежно дії лікувальної води. Пиття мінеральних вод ефективно в комплексі з лікувальним харчуванням.